БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
                  ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.09.2002                                      Справа N 2/494-2
                              Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                   Михайлюка М.В.
суддів                         Добролюбової  Т.В,  Дроботової
                             Т.Б.
за   участю   представників    позивача - Франчук Ю.М.  д.  №
сторін                       21
розглянувши у відкритому     відповідача - Бисикало  Т.А.  д.
судовому  засіданні  в   м.  №   18818/10/10,   Бернасовський
Києві                        О.Б. д. № 19852/10/10-010
касаційну скаргу             Державної  податкової  інспекції
                             у м. Чернігові
на постанову                 від 19.06.2002р.
Київського апеляційного      Господарського суду
за позовом                   Акціонерного          товариства
                             закритого типу “ТОМ”
до                           Державної  податкової  інспекції
                             у м. Чернігові
 
про   Визнання  недійсним рішення  ДПІ
                             у  м. Чернігові від 7.03.2001  №
                             167-23-03-25901750/4904
 
Акціонерним   товариством  закритого  типу  “ТОМ”   12.05.2001р.
заявлений   позов  про  визнання  недійсним  рішення   Державної
податкової інспекції у місті Чернігові від 7.03.2001 № 167-23-03-
25901750/4904   про   нарахування  позивачеві   286216,15   грн.
фінансових санкцій за порушення вимог пункту 1 статті  3  Закону
України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у
сфері     торгівлі,    громадського   харчування   та    послуг”
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        . Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю  з  боку
позивача   порушень  вимог  названого  Закону   при   здійснення
розрахункових    операцій    без    застосування    реєстраторів
розрахункових операцій. Виконання вимог статті 3 Закону  України
“Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій  у  сфері
торгівлі,  громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
          на
думку  позивача, можливе лише за умови наявності розроблених  та
затверджених   правил  реєстрації,  опломбування,   введення   у
фіскальний   режим   застосування   реєстраторів   розрахункових
операцій.  Такі  документи не були розроблені на час  здійснення
розрахунків, за які застосовані санкції.
 
Рішенням   Господарського   суду   Чернігівської   області   від
16.08.2001, що прийняте суддею Т.Гоголь відмовлено у задоволенні
позовних   вимог  щодо  визнання  недійсним  рішення   Державної
податкової інспекції у місті Чернігові від 7.03.2001 № 167-23-03-
25901750/4904   про   нарахування  позивачеві   286216,15   грн.
фінансових санкцій з огляду на вимоги пункту 1 статті  3  Закону
України  “Про застосування реєстраторів розрахункових   операцій
у    сфері    торгівлі,   громадського   харчування  та  послуг”
( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        .  Рішення  суду  мотивоване  доведеністю  факту
здійснення   філією   позивача  розрахунків   за   готівку   без
застосування реєстраторів розрахункових операцій,  за  умови  не
віднесення  позивача до переліку осіб, яким дозволено  проводити
розрахункові операції без застосування РРО.
 
Київський  апеляційний господарський суд у  складі:  головуючого
Новикова М.М., та суддів Моторного О.А. і Шаргало В.І постановою
від   19.06.2002р.   перевірене  рішення   Господарського   суду
Чернігівської  області  від 16.08.2001  скасував,  а  апеляційну
скаргу  АТЗТ  “ТОМ”  задовольнив, позовні вимоги  щодо  визнання
недійсним  рішення  Державної  податкової  інспекції   у   місті
Ужгороді   від   13.02.2002  №  302/23-3/183/01071278/2401   про
нарахування  позивачеві  фінансових  санкцій  задоволені   через
невідповідність  оспорюваного рішення приписам статті  3  Закону
України  “Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій
у    сфері   торгівлі,   громадського  харчування  та    послуг”
( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        .  Постанова  суду  мотивована  тим,  що  на  час
проведення перевірки відповідачем не були прийняті та не набрали
чинності  підзаконні  нормативні акти, що  регулюють  строки  та
порядок   застосування   реєстраторів  розрахункових   операцій.
Водночас враховані приписи Постанови Кабінету Міністрів  України
від  07.02.2001р.  №  121  “Про  терміни  переведення  суб’єктів
підприємницької  діяльності на облік  розрахункових  операцій  у
готівковій  та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів
розрахункових операцій”.
 
Державна податкова інспекція у м. Чернігові вважає, що постанова
господарського  суду прийнята з порушенням матеріального  права.
Просить  Вищий  господарський  суд  України  здійснити  перегляд
матеріалів  справи у касаційному порядку, скасувати постанову  у
справі і відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.  При
цьому  ДПІ  обґрунтовує  касаційну  скаргу  тим,  що  судом   не
враховані  приписи  пункту  1  статті  3  Закону  України   “Про
застосування   реєстраторів  розрахункових  операцій   у   сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        , яким
передбачено,   що   суб'єкти  підприємницької  діяльності,   які
здійснюють   розрахункові  операції  в   готівковій   та/або   в
безготівковій   формі   (із  застосуванням   платіжних   карток,
платіжних  чеків,  жетонів  тощо) при продажу  товарів  (наданні
послуг)  у  сфері  торгівлі, громадського харчування  та  послуг
зобов'язані:  проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму
покупки  (надання  послуги) через зареєстровані,  опломбовані  у
встановленому  порядку та переведені у фіскальний  режим  роботи
реєстратори  розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних
розрахункових    документів,    що    підтверджують    виконання
розрахункових   операцій,  або  у  випадках,  передбачених   цим
Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку
розрахункових   книжок.   Згаданий  Закон   набув   чинності   з
1.01.2001р.,  і за таких обставин, всі суб’єкти, які  здійснюють
діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування  та  послуг
зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій при
здійсненні розрахунків за готівку.
 
Податкова   служба  зауважує  на  приписах  пункту  2  Постанови
Кабінету  Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 “Про  терміни
переведення  суб’єктів  підприємницької  діяльності   на   облік
розрахункових  операцій у готівковій та безготівковій  формі  із
застосуванням  реєстраторів  розрахункових  операцій”,  вимогами
якого   передбачено,  що  до  настання  зазначених  в  Постанові
термінів    суб’єкти   підприємницької   діяльності   здійснюють
розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових
операцій, а здійснювана позивачем діяльність з оптової  торгівлі
не  підпадає в перелік діяльностей, на який розповсюджується дія
згаданої Постанови.
 
Розглянувши   матеріали   справи,  заслухавши   доповідь   судді
Добролюбової  Т.В.  та  пояснення  представників   сторін,   які
підтримали   свої   доводи,  перевіривши  повноту   встановлених
обставин  справи  та правильність їх юридичної оцінки  Київським
апеляційним Господарським судом, Вищий господарський суд України
не вбачає правових підстав для скасування переглянутої постанови
з огляду на таке.
 
Місцевим Господарським судом встановлено та підтверджено під час
здійснення апеляційного провадження, що при здійсненні перевірки
Чернігівської  філії  АТЗТ “ТОМ” щодо застосування  реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг за період з 2 по 24.01.2001р. виявлено факт реалізації
товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій. За
результатами перевірки відповідач прийняв рішення від  7.03.2001
№   167-23-03-25901750/4904  про  застосування  та  стягнення  з
позивача  фінансових санкцій. за порушення вимог Закону  України
“Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій  у  сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Закон  України  “Про  внесення  змін  до  Закону  України   “Про
застосування електронних контрольно-касових апаратів і  товарно-
касових  книг  при розрахунках із споживачами у сфері  торгівлі,
громадського  харчування та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          (далі  Закон)
набув чинності 1.01.2001 року.
 
Відповідно  до приписів статті 1 Закону суб'єкти підприємницької
діяльності,  які  здійснюють  операції  з  розрахунків  у  сфері
торгівлі,   громадського  харчування   та   послуг   зобов’язані
застосовувати  реєстратори  розрахункових  операцій,   але,   як
випливає   із   норм   даного  Закону,   переведення   суб’єктів
підприємницької  діяльності на облік розрахункових  операцій  із
застосуванням    реєстраторів   розрахункових    операцій    має
здійснюватись поступово.
 
Згідно   статті   11   Закону  терміни   переведення   суб'єктів
підприємницької  діяльності на облік  розрахункових  операцій  у
готівковій  та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів
розрахункових   операцій  встановлюються   Кабінетом   Міністрів
України  за  поданням Міністерства економіки України,  Державної
податкової адміністрації України та Національного банку України.
 
Постановою  Кабінету Міністрів України від  07.02.2001р.  №  121
“Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на
облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі
із   застосуванням  реєстраторів  розрахункових  операцій”,  яка
набула  чинності  23.02.2001р., встановлено терміни  переведення
суб’єктів  підприємницької  діяльності  на  облік  розрахункових
операцій  у  готівковій та безготівковій формі із  застосуванням
реєстраторів  розрахункових операцій, до настання яких  суб’єкти
підприємницької діяльності мають право здійснювати  розрахункові
операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій.
 
Пунктом  2  додатку до вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів
України  від 07.02.2001р. № 121 визначено, що термін переведення
суб’єктів   підприємницької   діяльності   у   сфері   торгівлі,
громадського   харчування  та  послуг  на  облік   розрахункових
операцій  із  застосуванням реєстраторів розрахункових  операцій
становить  один  місяць  з дати перевищення  граничного  розміру
річного   обсягу   розрахункових  операцій.  Оскільки   чинність
новоприйнятих    нормативно-правових   актів   поширюється    на
відносини,  які  виникають  після  набрання  ними  чинності,  то
відліком   терміну,  що  передбачений  вищезгаданою   постановою
Кабінету  Міністрів  України щодо річного  обсягу  розрахункових
операцій є 23.02.2001р., який спливає через один місяць  з  дати
перевищення граничного розміру обсягу розрахункових операцій  за
2001р.
 
Крім   того,   постановою   Кабінету   Міністрів   України   від
23.08.2000р.  №  1336  “Про забезпечення  реалізації  статті  10
Закону  України  “Про  застосування  реєстраторів  розрахункових
операцій  у  сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг”
( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        ,  яка набула чинності 01.01.2001р.  одночасно  з
набранням    чинності   Законом   України   “Про    застосування
реєстраторів   розрахункових   операцій   у   сфері    торгівлі,
громадського  харчування та послуг” ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        ,  установлено
граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій у розмірі
200  000грн., у разі перевищення якого застосування реєстраторів
розрахункових операцій є обов’язковим. Оскільки даний нормативно-
правовий  акт  набрав чинності 01.01.2001р.  і  прямої  вказівки
суб’єкта  правотворчості щодо зворотної дії в часі  в  ньому  не
міститься,  то  розрахунок розміру річного обсягу  розрахункових
операцій здійснюється з моменту набрання ним чинності.
 
У  матеріалах  справи  відсутні докази  на  підтвердження  факту
наявності  у  філії  позивача  перевищення  граничного   розміру
річного  обсягу розрахункових операцій починаючи з  1.01.2001р.,
не відображено це і в акті перевірки податкової служби.
 
Посилання  податкової служби на неправомірність застосування  до
спірних  правовідносин  приписів  Постанови  Кабінету  Міністрів
України   від   07.02.2001р.  №  121  “Про  терміни  переведення
суб’єктів  підприємницької  діяльності  на  облік  розрахункових
операцій  у  готівковій та безготівковій формі із  застосуванням
реєстраторів розрахункових операцій” визнаються касаційним судом
непереконливими  з  огляду  на  те,  що  діяльність  позивача  у
здійсненні  оптової  торгівлі у розумінні згаданої  Постанови  є
діяльністю   суб’єктів  підприємницької   діяльності   у   сфері
торгівлі,  громадського харчування та послуг (п.  2  додатку  до
Постанови Кабінету Міністрів України від 7.02.2001р. № 121).
 
Висновки  Київського апеляційного Господарського  суду  у  даній
справі  стосовно  незаконного  застосування  фінансових  санкцій
визнаються правомірними.
 
З  урахуванням  викладеного, переглянута постанова  апеляційного
господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а
відтак  відсутні  правові  підстави для  задоволення  касаційної
скарги  Державної податкової інспекції. З огляду  на  зазначене,
керуючись   статтями   108,   111-5,   111-7,   111-9,    111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
19.06.2002 р. у справі Господарського суду Чернігівської області
№  2/494-2  залишити  без  змін, а  касаційну  скаргу  Державної
податкової інспекції у м. Чернігові без задоволення.
 
Головуючий     М.Михайлюк
 
Судді          Т. Добролюбова
 
               Т.Дроботова