Поиск Google по сайту

warningВ данном режиме просмотра документов существуют некоторые ограничения: закрыт просмотр предыдущих редакций документа и некоторые разделы базы нормативов. Для просмотра базы нормативов без ограничений и полном отсутствии рекламы Вы можете воспользоваться версией сайта "Закон и Норматив для профессионалов"

БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2006 р.
Справа № 11/370/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Волощук О. О.
за участю прокурора: не з'явився
та представників сторін
від ЗАТ: Степіна Н.Г. -за дорученням, Брюханов А.А. -генеральний директор
від Фонду: Влащук В.М. -за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Актон", м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 07.08.2006 року
у справі № 11/370/06
за позовом Закритого акціонерного товариства "Актон", м.
Миколаїв
до Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради, м.
Миколаїв
про спонукання до укладення договору оренди
та за зустрічним позовом Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради, м. Миколаїв
до Закритого акціонерного товариства "Актон", м. Миколаїв
про виселення
В С Т А Н О В И Л А:
07.06.2006 р. Закрите акціонерне товариств "Актон" (далі ЗАТ, позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради (далі Фонд, відповідач) про спонукання до укладення договору оренди нежилих приміщень, що належать до комунальної власності та розташованих у м. Миколаєві за адресами:
- вул. Космонавтів, 130 -площею 299 кв. м. для використання під магазин № 210;
- проспект Миру, 17 "г" -площею 787.8 кв. м. для використання під магазин 210;
- вул. Iзмалкова, 132 -площею 349 кв. м. для використання під магазин № 219;
- вул. Космонавтів, 140 "а" -площею 907 кв. м. для використання під магазин № 231;
- вул. Чигирина, 234 -площею 169.4 кв. м. для використання під магазин № 240;
- вул. Будівельників, 14 -площею 187. 6 кв. м. для використання під магазин № 241;
- вул. Космонавтів, 79 -площею 178.8 кв. м. для використання під магазин № 246;
- вул. Будівельників, 12 -площею 33 кв. м. для використання під машинно - розрахункову станцію;
- проспект Миру, 1 -площею 132 кв. м. для використання під адміністративні приміщення;
- проспект Жовтневий, 20 площею 429 кв. м. для використання під магазин № 237.
Позов мотивований тим, що відповідно до договору оренди № 96 від 22.06.1999 р. ЗАТ є належним орендарем зазначених нежилих приміщень та має переважне право на укладення договору оренди на ці приміщення. Крім того, ЗАТ придбав право користування приміщеннями на умовах оренди на весь час збереження профілю структурних підрозділів підприємств, які розміщені у вбудовано-прибудованих приміщеннях, яке господарський суд Миколаївської області прийняв в якості належного доказу по справі № 11/509/05.
28.07.2006 р. Фонд звернувся до суду із зустрічним позовом до ЗАТ про виселення з спірних нежилих приміщень, посилаючись на те, що строк дії договору оренди № 96 від 22.06.1999 р. закінчився 22.06.2006 р. Про припинення дії договору ЗАТ був повідомлений листом Фонду № 1107-13/06 від 22.06.2006 р., але ЗАТ не повернув орендоване майно, а тому підлягає виселенню з спірних нежилих приміщень.
Заявою від 01.08.2006 р. ЗАТ уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір оренди нежилих приміщень розташованих в м. Миколаєві по проспекту Миру, 17 "г" площею 787.8 кв. м. для використання під магазин № 210 та по проспекту Жовтневому, 20 площею 429 кв. м. для використання під магазин № 237, оскільки 01.08.2006 р. сторонами погоджені умови договору оренди щодо решти нежилих приміщень.
Заявою від 01.08.2006 р. Фонд також змінив свої зустрічні позовні вимоги та просив суд виселити ЗАТ із вищевказаних двох нежилих приміщень, оскільки 01.08.2006 р. сторонами погоджені умови договору оренди щодо решти нежилих приміщень.
31.07.2006 р. прокурор Миколаївської області (далі прокурор) повідомив місцевий суд про вступ прокурора в справу.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.08.2006 р. (суддя Василяка К.Л.) позовні вимоги Фонду задоволені в повному обсязі та ЗАТ виселений з спірних нежилих приміщень. З останнього на користь Фонду стягнуті понесені судові витрати по справі: 85 грн. - на оплату держмита та 118 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позову ЗАТ -відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що договір оренди № 96 від 22.06.1999 р. припинив свою дію з 22.06.2006 р., а лист ЗАТ № 148 від 23.06.2006 р. направлений на адресу Фонду вже після спливу строку договору найму, а тому не може бути доказом того, що орендар скористався своїм переважним правом на продовження договору оренди. Крім того, відповідно до рішення Миколаївської міської ради № 33/8 від 19.05.2005 р. спірні нежилі приміщення, розташовані по проспекту Жовтневому, 20, вул. Космонавтів, 130 та проспекту Миру, 17 "г" увійшли до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом "аукціон" згідно Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) . Так як, Фонд виступає від імені власника комунального майна -територіальної громади в особі Миколаївської ради, з питань, розпорядження комунальним майном, то правомірним є посилання Фонду на те, що відмовою від звільнення орендованих приміщень, строк оренди яких закінчився, ЗАТ порушує права власника на свій розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись, належним йому майном. Оскільки ЗАТ продовжує користуватись спірними приміщеннями, не маючи на це законних підстав, чим порушує права Фонду щодо розпорядження, володіння та користування майном, то позовні вимоги останнього є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, а в позові ЗАТ - слід відмовити.
В апеляційній скарзі ЗАТ просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов ЗАТ та відмовити у задоволені позовних вимог Фонду. В судовому засіданні представники ЗАТ доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник Фонду просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга необгрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції строк дії договору оренди № 96 від 22.06.1999 р. закінчився 22.06.2006 р.
В цей же день, Фонд листом № 1107-13/06 повідомив ЗАТ про припинення договору оренди, у зв'язку з закінченням строку дії договору.
Після чого, 23.06.2006 р. ЗАТ звернувся до Фонду з відповідним листом про намір укласти договір найму на новий строк.
Ретельно дослідивши матеріали справи, місцевий суд дійшов до правильного та обгрунтованого висновку про те, що лист ЗАТ від 23.06.2006 р., отриманий Фондом вже після спливу строку договору найма не може бути належним доказом, що свідчить про те, що орендар скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди, оскільки ч. 2 ст. 777 ЦК України (435-15) передбачено, що наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму, що ЗАТ зроблено не було.
В апеляційній скарзі ЗАТ вважає, що в порушення норм процесуального права суд першої інстанції не дав оцінку наданим письмовим доказам по справі, а саме, листам № 121 від 26.05.2006 р., № 855-13/06 від 16.05.2006 р. та №972-13/06 від 02.02.2006 р.
Але, як вбачається з текстів зазначених листів, лист № 855-13/06 від 16.05.2006 р. містить повідомлення про дату припинення дії договору оренди та прохання повернути орендовані приміщення після припинення дії договору оренди, лист № 121 від 26.05.2006 р. стосується повідомлення про відсутність заборгованості по орендній платі та неможливість виконання прохання щодо повернення орендованих приміщень після закінчення дії договору оренди, а лист № 972-13/06 від 02.02.2006 р. містить в собі прохання переукласти договір оренди щодо кожного об'єкту окремо, а не, як вважає ЗАТ, продовжити дію існуючого договору оренди.
Згідно ст. 32 ГПК України (1798-12) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведене свідчить про те, що місцевий суд правомірно не звернув уваги на це листування сторін, оскільки воно ніяким чином не підтверджує ствердження ЗАТ, що він своєчасно та належним чином повідомив Фонд про свої наміри продовжити орендні правовідносини.
Не спростовує вищезазначені висновки місцевого суду і той факт, що Фонд продовжував надавати ЗАТ рахунки щодо оплати орендної плати і приймав платежі за користування приміщенням, оскільки останній орендовані приміщення своєчасно не звільнив та продовжував ними користуватися не маючи на це законних підстав.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про оренду державного майна" (2269-12) , ст. 785 ЦК України (435-15) та п. 2.4 договору оренди № 96 від 22.06.1999 р. орендар після припинення дії договору оренди повинен повернути орендоване майно орендодавцю.
Так як, ЗАТ після припинення дії договору оренди не повернув орендоване майно Фонду, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що діями ЗАТ порушуються права та охоронювані законом інтереси власника майна, а тому підставне задовольнив позовні вимоги Фонду, виселивши ЗАТ із спірних нежилих приміщень, та залишивши позов останнього без задоволення, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Не спростовують вищеназвані висновки суду першої інстанції і посилання ЗАТ на розпорядження № 103 від 14.04.2006 р. та № 255-р від 09.08.2006 р., рішення Миколаївської міської ради № 33/8 від 19.05.2005 р., а також договір оренди № 6120 від 01.08.2006 р., оскільки, як зазначалося вище, ЗАТ після закінчення дії договору оренди не набув переважного права на укладення нового договору оренди щодо спірних приміщень, а відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про власність" (697-12) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджується належним йому майном, у зв'язку з чим вважати, що названими документами порушуються права і законні інтереси ЗАТ -неможливо.
Скаржник вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення місцевий суд не дав належну оцінку рішенню господарського суду Миколаївської області від 28.02.2006 р. у справі № 11/509/05, яким, на думку ЗАТ, встановлений преюдиціальний факт придбання права користування приміщеннями на умовах оренди на весь час збереження профілю структурних підрозділів підприємства, які розміщені у вбудовано-прибудованих приміщеннях.
Як вбачається з тексту зазначеного судового рішення в ньому міститься речення: "Таким чином, в процесі приватизації позивачем було придбано право користування приміщеннями на умовах оренди на весь час збереження профілю структурних підрозділів підприємства, які розміщені у вбудованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях (нематеріальні активи)".
Це речення, на думку колегії суддів, свідчить лише про те, що судом були оцінені докази у справі та зроблене оціночне судження щодо придбання ЗАТ нематеріальних активів. Але, питання щодо складових цих нематеріальних активів судом не встановлювалися. Крім того, в обгрунтування цього рішення покладений факт щодо відсутності у Фонду права на розірвання договору в односторонньому порядку та договір оренди визнаний діючим до 21.06.2006 року.
Таким чином, ЗАТ помилково надає оціночному судженню суду статус факту, що має преюдиціальне значення, так як оціночне судження, зроблене судом при вирішенні іншої справи з ототожненням фактів, встановлених цим судом з їх юридичною оцінкою є помилковим, що підтверджується сформованою судовою практикою (Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.10.2004 р. у справі № 6/408-377).
Так як, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст.104 ГПК України (1798-12) , для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України (1798-12) , колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.08.2006 року у справі № 11/370/06-залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Актон", м. Миколаїв -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В. В. Шевченко
Судді В. В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко

Найдите нас на Facebook