Новини України (2017-2018 р.р.)

Использованы материалы интернет ресурса "КорреспонденТ.net"

Фото: Getty Міжнародна постійна палата третейського суду в Гаазі Суд у Гаазі прийняв рішення за першим позовом українських компаній, які вимагають від Росії компенсації за втрачені в Криму активи. Подробиць сама міжнародна палата не наводить.  

Українські компанії виграли перший міжнародний спір проти Росії з приводу націоналізації активів у Криму.

  Міжнародна постійна палата третейського суду в Гаазі присудила 159 млн доларів за позовом 18 українських підприємств.   Корреспондент.net розбирався в безпрецедентному рішенні Гааги щодо анексії Криму.  

Хто подав позов до Гааги стосовно Криму  

Позов проти Росії подали 19 позивачів (18 компаній і одна фізособа - колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет), майно яких у Криму після анексії півострова Росією у 2014 році було націоналізоване.  

Вони звинуватили Росію в порушенні договору з Україною про захист інвестицій і перешкоді їхнім інвестиціям у кримські об'єкти, що в підсумку призвело до експропріації цих інвестицій.  

Частина компаній, які ініціювали цей розгляд в червні 2015 року, пов'язана з українським олігархом Ігорем Коломойським, проти якого в Росії порушено кримінальну справу. Коломойський є кінцевим бенефіціаром "1+1 Медіа", в групу якого входила ТРК "Жиса" в Сімферополі.

  Заголовний позивач "Еверест Істейт" (забудовник комплексу апартаментів "Наутілус" у Гурзуфі і готельного комплексу "Кримський дворик" у Ялті) був пов'язаний з ПриватБанком, яким раніше володів Коломойський, повідомляла ГПУ.  

Також серед позивачів - компанії "Дайріс" і "Дилайн ЛТД", які володіли землею в Алушті і пляжем у Форосі. Кінцевими бенефіціарами цих компаній є Коломойський і Геннадій Боголюбов, згідно з інформацією українського реєстру юросіб.  

Ще один позивач - санаторій "Енергетик" - належав Коломойському, пишуть ЗМІ.   Поданих позовів уже кілька. Крім того, є низка компаній, які поки тільки заявили про свої наміри відсудити у Росії компенсацію за втрачені активи і недоотриманий прибуток у Криму.  

"Укренерго" оцінила вартість втрачених активів в Криму на один мільярд доларів. Про збиток заявляли і ПриватБанк, і севастопольський аеропорт "Бельбек".  

"Нафтогаз України" у вересні минулого року заявив про подання схожого позову, оцінивши свої збитки від втрати активів у Криму в п'ять мільярдів доларів, а через "втрачені можливості розробки нафти і газу в Криму" сума може бути ще більшою.  

У минулому році міжнародний суд ООН в Гаазі почав розгляд справи за позовом України про причетність Москви до фінансування тероризму на Донбасі і порушенні прав людини в анексованому Криму.  

Вирок суду  

Гаазький арбітраж за правилами конфіденційності не розкриває суть рішення, але авторитетні юридичні видання Global Arbitration Review і Law360 повідомили, що суд присудив групі позивачів компенсацію на загальну суму 159 млн доларів.  

"Суд постановив, що Росія відповідальна за порушення прав українських інвесторів, починаючи з 21 березня 2014 року", - повідомляв телеканал "1+1".  

Сума компенсації складається зі 130 мільйонів доларів оціночних збитків плюс відсотки в розмірі приблизно 20 мільйонів. Арбітраж також зобов'язав Росію компенсувати витрати позивачів на юристів і витрати на участь у судовому процесі.   У 2017 році ЗМІ писали, що сума вимог складає 231 мільйон доларів. Таким чином, арбітри, найімовірніше, задовольнили їхні вимоги лише частково.  

Заступник голови МЗС України Лана Зеркаль, яка представляє державу в низці міжнародних процесів проти Росії, розкрила деякі деталі вердикту.   "Є перше рішення щодо компенсації за майно, втрачене в результаті окупації Криму. І перша перемога на цій ділянці юридичної фронту", - написала Зеркаль у Facebook 10 травня.  

За її даними, судді вирішили, що Росія несе відповідальність за свої дії в Криму на основі угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і РФ. Націоналізація майна владою Росії визнана порушенням інвестиційної угоди.  

Вона також повідомила, що Росія повинна виплатити 159 млн доларів.    

Росія відмовляється від претензій  

Росія не брала участь в арбітражному процесі. Обѓрунтовуючи свою відмову, Росія повідомляла арбітраж у 2015 році, що двостороння російсько-українська інвестиційна угода від 1998 року "не може бути підставою для формування арбітражу для врегулювання спору".  

Також Москва заявила, що вона "не визнає юрисдикцію міжнародного арбітражу при Постійному третейському суді з розгляду спору".  

Такої ж позиції Росія апріорі дотримується по всіх спорах, ініційованих українськими компаніями у зв'язку з втратою їхніх інвестицій у Криму.   10 травня в Кремлі заявили, що російська влада не вважає себе стороною судового розгляду в міжнародному арбітражному суді в Гаазі.  

"Росія ніяк не була представлена ​​(на цьому суді) і не направляла свого представника на цей судовий процес, тому ми не вважаємо себе стороною (процесу) в цьому випадку", - сказав прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.