Новини Законодавства (2017-2018 р.р.)
Использованы материалы интернет ресурса "ЮРЛИГА"

26 жовтня відбувся XII Щорічний форум з корпоративного права, організований Асоціацією правників України.

Протягом дня юристи обговорювали реформу корпоративного законодавства (вже прийняті та очікувані зміни), сучасні проблеми інституту та шляхи їх вирішення, а також судову практику вирішення корпоративних спорів. До останньої дискусії приєдналися судді: Тетяна Васильченко з господарського суду м. Києва та Ганна Вронська з Касаційного господарського суду Верховного Суду.

Якщо на минулорічному форумі мова йшла про законопроектну роботу, то цього року фахівці обговорювали вже нормотворчість щодо практичного оформлення змін на підзаконному рівні. Досвідом застосування нового законодавства про акціонерні товариства ділились Оляна Гордієнко, директор з управління ЄБРР, Олексій Амфітеатров, заступник голови Ради Українського товариства оцінювачів, Поліна Загнітко, начальник управління корпоративних прав НАК «Нафтогаз Україна», Володимир Ігонін, партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери» та Максим Лібанов, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Жваву дискусію викликало питання щодо оцінки. Як пояснив О. Амфітеатров, саме сторони мають визначити, проводитиметься оцінка з урахуванням ПДВ чи без. Самі ж оцінювачі передбачають, що без урахування.

Ще одним проблемним питанням є застосування нової процедури sqeeze-out - примусового викупу акцій домінантним акціонером. В НКЦПФР раніше передбачали, що процедурою можуть скористатися декілька сотень компаній, в яких простежується домінантний акціонер. Але як пояснив М. Лібанов, основна хвиля застосування процедури очікується у квітні та травні 2019 року, адже новий Закон розширив можливості sqeeze-out. Він також додав, що Комісією розробляється положення щодо вимог для включення уповноважених оцінювачів викупних акцій до спеціального реєстру.

Прогалини в законодавстві доведеться заповнювати судам. І як пояснила Г. Вронська, говорячи про судову практику в корпоративних спорах, новий Верховний Суд досі застосовує постанови пленумів ВСУ від 24 жовтня 2008 року № 13 та ВГСУ від 25 лютого 2016 року № 4, тож сторони можуть посилатися на них, аргументуючи свою позицію.

Також Г. Вронська коротко освітила найбільш важливі рішення Верховного Суду у цій царині. Зокрема, Велика Палата, відступивши від позиції ВСУ, змінила юрисдикцію спорів між учасниками некомерціних підприємтсв - їх мають розглядати господарські суди (справа № 904/2796/17 щодо ОСББ).

Також суддя нагадала про правові позиції суду: щодо належного способу повідомлення (має бути забезпечене реальне персональне повідомлення учасника про скликання загальних зборів); щодо обов'язку товариства щороку проводити загальні збори акціонерів; щодо недопустимості втручання інвесторів у діяльність товариства (банк не може вимагати іншого, ніж передбачено кредитним договором).

Г. Вронська звернула увагу і на процесуальний момент, важливий для суддів апеляційних суддів: спір, який виник з корпоративних відносин та з правочинів щодо корпоративних прав (акцій) не може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження. Рішення, ухвалене з порушенням процесуальних норм, має бути скасоване, навіть якщо є правильним по суті. Апеляційна інстанція має скасувати таке рішення, розглянути спір по суті і винести нове рішення. Г. Вронська додала, що ця позиція погоджена всіма суддями, тому не варто сподіватись, що проскочиш.

«Варто запам'ятати, що практика формується першою інстанцією, касація обмежена фактичними обставинами, які встановлені на початку. Суд касаційної інстанції не переглядає фактичні обставини, а перевіряє, чи не помилились суди при застосуванні норм матеріального і процесуального права. Готуйте аргументи, коли звертаєтесь до суду, повноваження КАС - дуже обмежені», - пояснила суддя ВС.

Про те, що в умовах змагального процесу не варто покладатися на суд, зазначила і суддя першої інстанції Т. Васильченко. Вона додала, що суд не скасує рішення на підставі порушення процедури: є позиція - має бути порушено право. Тому перед зверненням до суду слід дати відповідь на запитання чи було порушено право, яким чином та як його поновити.

Також читайте про те, як пройшов XI форум АПУ з корпоративного права.