БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
02.10.2020 N 4093/ІПК/99-00-05-05-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму знецінення капітальних інвестицій та/або довгострокових фінансових інвестицій та оподаткування цієї операції податком на додану вартість, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні у платника обліковуються фінансові та капітальні інвестиції, що генерують грошові потоки не в повному обсязі, і які відповідно до правил бухгалтерського обліку підлягають знеціненню (частково або в повному обсязі).
У платника виникли наступні питання: "Чи необхідно підприємству до 23.05.2020 р. (з 23.05.2020 р.) коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму знецінення капітальних інвестицій та/або довгострокових фінансових інвестицій?;
які наслідки для оподаткування податком на додану вартість матиме знецінення (зменшення корисності) капітальних інвестицій та/або довгострокових фінансових інвестицій?".
Відповідно до пп. "а", пп. "б" пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:
а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;
б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу (2755-17) фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки основних засобів (капітальних інвестицій), включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу (2755-17) фінансовий результат до оподаткування збільшується На суму від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за звітний період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, у разі уцінки цінних паперів (фінансових інвестицій) фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Щодо податкових наслідків з ПДВ у разі знецінення фінансових та капітальних інвестицій.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу (2755-17) .
Згідно з пп. "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу (2755-17) розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника. Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу (2755-17) ).
Відповідно до п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу (2755-17) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу (2755-17) не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Особливості документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів викладено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 р. N 673 (v0673201-18) .
Пунктами 198.1 і 198.3 ст. 198 розділу V Кодексу (2755-17) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 розділу V Кодексу (2755-17) , протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. "г" п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу (2755-17) платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу (2755-17) , та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу (2755-17) ).
З метою застосування вказаного пункту Кодексу (2755-17) податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV (996-14) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що безпосередньо знецінення (зменшення корисності) капітальних та/або фінансових інвестицій податкових наслідків з ПДВ не спричиняє.
Разом з цим, у випадку списання основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника ПДВ, таке списання для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент списання.
У випадку списання основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу (2755-17) ) за умови подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 р. N 352 (v0352202-95) , або за довільною формою, що міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних виробничих або невиробничих засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.