БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
05.10.2020 N 4121/ІПК/99-00-07-05-01-06
Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування фізичною особою - підприємцем реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при прийманні в мережі Інтернет платежів від споживачів готельних послуг за бронювання місць у готелях на підставі посередницьких договорів, укладених із суб'єктами господарювання, і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.
Відповідно до повторного звернення, яке уточнює конкретні факти здійснення господарської діяльності, підприємець є платником єдиного податку третьої групи, продає в мережі Інтернет готельні послуги фізичним особам на підставі посередницьких договорів, фактично виступає посередником між споживачем та готельним закладом та прогнозований річний обсяг доходу в 2020 році буде перевищувати 1 000 000 гривень. Розрахунки з клієнтами планується здійснювати шляхом приймання платежів через платіжні системи Приват24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) клієнтів та/або через банківські установи з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок. Фізичного контакту з клієнтами відбуватися не буде, надання послуг буде здійснюватися через мережу Інтернет.
1. Чи є обов'язковим застосування реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) фізичною особою - підприємцем, який здійснює приймання транзитних платежів від фізичних осіб - споживачів готельних послуг через мережу інтернет, із застосуванням електронних платіжних засобів?
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (2755-17) (далі - Кодекс), заборонено.
Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Стаття 3 Закону N 265 визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків за товари (послуги), суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону N 265 (265/95-ВР) , застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем та інших, із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу.
При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.
Разом з тим, пунктом 12 статті 9 Закону N 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
В свою чергу, Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII (675-19) "Про електрону комерцію"(далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, згідно підпункту 14 пункту 1 статті 3 Закону N 675 реалізація товару (послуги) дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару (послуги), наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону N 675 суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону N 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону N 675).
Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. N 705 (v0705500-14) , встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу (2755-17) , РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Також, пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (2755-17) передбачено, що до 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
З урахуванням викладеного та заданих підприємцем питань повідомляємо таке.
До 1 січня 2021 року, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, у разі перевищення обсягу доходу у календарному році більше 1 000 000 гривень (незалежно від виду та способу отримання такого доходу) зобов'язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення або перейти виключно на безготівкову форму розрахунків, або розпочати застосування РРО та/або ПРРО (якщо в подальшому розрахунки будуть здійснюватися готівковими коштами, платіжними картками, платіжними чеками, жетонами тощо). Якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп'ютерних програм, електронних книжок, доступу до інтернет ресурсу тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО та/або ПРРО є необов'язковим.
Тобто, за умови надання послуги посередництва з розміщення споживачів фізичних - осіб в готелях, конкретних місцях надання послуг, застосовувати РРО необхідно, при отриманні коштів, за допомогою ЕПЗ. Формувати та надсилати відповідні розрахункові документи споживачам необхідно на підставі виписок фінансових установ, про надходження коштів на розрахунковий рахунок.
З 1 січня 2021 року застосування РРО та/або ПРРО є обов'язковим для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет незалежно від обсягу доходу.
2. У випадку необхідності для фізичної особи - підприємця, який надає споживачам фізичним особам послуги за бронювання місць у готелях на підставі посередницьких договорів, укладених із суб'єктами господарювання, застосовувати РРО при прийманні коштів від споживачів готельних послуг, де має бути встановлений РРО та хто має проводити розрахунки на ньому?
Враховуючи викладене, РРО та/або програмний РРО має бути встановлено у місці здійснення діяльності такою фізичною особою - підприємцем, який надає зазначені послуги, для проведення ним розрахункових операцій та формування і надсилання відповідних розрахункових документів споживачам.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.