БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.10.2020 N 4274/ІПК/99-00-05-06-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування операцій податком на додану вартість після переходу із спрощеної системи оподаткування та необхідності внесення у зв'язку з цим змін до укладеного договору, і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу (2755-17) України (далі - ПКУ (2755-17) ) в частині практичного застосування норм податкового законодавства, повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування без реєстрації як платник податку на додану вартість, уклало з державним підприємством договір про закупівлю послуг, а саме: ремонт і обслуговування автомобільних доріг за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг. Частину робіт Товариство виконало в період перебування на спрощеній системі оподаткування без реєстрації як платник податку на додану вартість; з 01 липня Товариство зареєструвалося як платник податку на додану вартість.
Разом з тим, у зверненні не вказано, в який період здійснювалася оплата виконаних робіт: до дати реєстрації особи як платника податку на додану вартість чи після такої дати.
Державне підприємство відмовилося внести зміни до договірної ціни в зв'язку із зміною системи оподаткування.
Підпунктом пунктом 5 статті 41 Закону України 25 грудня 2015 року N 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон N 922-VIII (922-19) ) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Разом з тим з питання необхідності зміни умов договору про надання послуг за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як центрального органу виконавчої влади, що надає роз'яснення у сфері державних закупівель.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (2755-17) (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ (2755-17) ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (2755-17) .
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ (2755-17) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ (2755-17) розташоване на митній території України.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ (2755-17) визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ (2755-17) ).
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 розділу V ПКУ (2755-17) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ (2755-17) .
Враховуючи викладене, в розглянутій у зверненні ситуації якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією на дату здійснення другої події не нараховується.
Разом з тим, якщо оплата за виконані роботи / надані послуги здійснюється за рахунок бюджетних коштів і на дату отримання таких коштів Товариство є зареєстрованим платником ПДВ, податкові зобов'язання нараховуються на дату отримання таких коштів, незалежно від того, були внесені зміни до договору, чи ні.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ (2755-17) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ (2755-17) ).