БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.07.2005                                        Справа N 12/140
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого          Удовиченка О.С.
суддів :             Панової І.Ю.
                     Яценко О.В.
розглянувши          Дніпропетровського обласного відділення
касаційну скаргу     Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову         Дніпропетровського апеляційного
                     господарського суду від 04.04.2005р.
у справі             № 12/140
господарського суду  Дніпропетровської області
за позовом           Дніпропетровського обласного відділення
                     Фонду соціального захисту інвалідів
до                   Комунального підприємства теплових мереж
                     „Криворіжтепломережа”
 
Про   стягнення 360162 грн. штрафних санкцій
 
        в судовому засіданні взяли участь представники :
Комунального           Крижановська Н.В.
підприємства теплових
мереж
„Криворіжтепломережа”:
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
Дніпропетровське  обласне відділення Фонду  соціального  захисту
інвалідів  звернулось  до господарського суду  Дніпропетровської
області  з  позовом до Комунального підприємства теплових  мереж
„Криворіжтепломережа” про стягнення 360162 грн. штрафних санкцій
за нестворення у 2003р. місць для працевлаштування інвалідів.
 
Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
03.02.2005р. (суддя Жукова Л.В.) позов задоволено.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  04.04.2005р. (судді: Євстигнеєв О.С. –головуючий,  Лотоцька
Л.О., Бахмат Р.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 03.02.2005р. скасовано, в позові відмовлено.
 
Дніпропетровське  обласне відділення Фонду  соціального  захисту
інвалідів  звернулось до Вищого господарського  суду  України  з
касаційною  скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду від  04.04.2005р.  скасувати,
прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
 
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що
судом  апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваної постанови
порушені   норми  матеріального  та  процесуального  права,   що
призвело  до  прийняття  постанови,  яка  не  відповідає  нормам
чинного законодавства.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи  касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку  обставин
справи  та  повноту  їх  встановлення,  дослідивши  правильність
застосування  судом апеляційної інстанції норм матеріального  та
процесуального  права дійшла висновку, що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної
захищеності  інвалідів  в Україні” ( 875-12  ) (875-12)
          для  підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності
і  господарювання  встановлюється  норматив  робочих  місць  для
забезпечення  працевлаштування  інвалідів  у  розмірі   чотирьох
відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від
15  до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше
не передбачено законом.
 
У  випадку  невиконання ст. 19 вказаного Закону,  відповідно  до
"Порядку  сплати  підприємствами  (об'єднаннями),  установами  і
організаціями  штрафних санкцій до відділень  Фонду  соціального
захисту  інвалідів,  акумуляції,  обліку  та  використання   цих
коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
28.12.2001р.  №  1767 ( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
        , підприємство  зобов'язано
сплачувати   штрафні  санкції  до  відділень  Фонду  соціального
захисту інвалідів.
 
Відповідно  до  статті 18 Закону України "Про основи  соціальної
захищеності  інвалідів в Україні" ( 875-12  ) (875-12)
        ,  працевлаштування
інвалідів  здійснюється центральним органом виконавчої  влади  з
питань   праці   та  соціальної  політики,  органами   місцевого
самоврядування,  громадськими  організаціями  інвалідів  (далі   -
органи працевлаштування інвалідів).
 
Відповідальність   за   незабезпечення   зазначених   нормативів
відповідно  до частини 2 статті 19 вказаного Закону ( 875-12  ) (875-12)
        
покладається  на керівників підприємств. Відповідно  до  ст.  20
зазначеного  Закону  ( 875-12  ) (875-12)
          у  випадку,  коли   кількість
працюючих  інвалідів  менша,  ніж  установлено  нормативом,   то
відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної
сплати  штрафних  санкцій,  сума  яких  визначається  у  розмірі
середньої  річної  заробітної плати  на  підприємстві  за  кожне
робоче місце, не зайняте інвалідом.
 
Аналіз   зазначених  положень  Закону  ( 875-12  ) (875-12)
          про  захист
інвалідів  дає  підстави  для  висновку  про  те,  що  обов'язок
підприємства  щодо  створення робочих  місць  для  інвалідів  не
супроводжується  його обов'язком підбирати  і  працевлаштовувати
інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається
на  органи  працевлаштування,  що перелічені  в  частині  першій
статті  18 цього Закону ( 875-12 ) (875-12)
        . Це підтверджується і змістом
абзацу  другого  пункту третього Положення про Фонд  соціального
захисту  інвалідів  (затверджений Постановою Кабінету  Міністрів
України  № 1434 від 26.09.2002 року ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
        ),  згідно  з
яким,  завданням  Фонду  є  здійснення контролю  за  додержанням
підприємствами   нормативів  робочих  місць   для   забезпечення
працевлаштування  інвалідів, а також підпункту  3  пункту  4  та
підпункту  3  пункту  5 цього Положення ( 1434-2002-п  ) (1434-2002-п)
        ,  якими
Фонду   надано   право   здійснювати  контроль   за   своєчасним
перерахуванням  підприємствами штрафних санкцій за  недодержання
ними  нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність
штатних  працівників відповідача у 2003р. становила  2426  осіб.
Таким  чином, 4% від 2426 складає 97 робочих місць. Фактично  на
підприємстві відповідача працювало 46 інвалідів.
 
Судом   апеляційної  інстанції  встановлено,   що   відповідачем
впродовж  2003р.  вживались  передбачені  чинним  законодавством
України  заходи,  спрямовані  на  створення  робочих  місць  для
працевлаштування інвалідів, відповідач здійснив всі залежні  від
нього  заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів  і  не
може нести відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій за
невиконання  нормативу працевлаштування інвалідів. Докази  того,
що  у 2003р. органи, на які покладено обов’язок працевлаштування
інвалідів   звертались   до  відповідача  для   працевлаштування
інвалідів, в матеріалах справи відсутні.
 
Враховуючи  вищевикладене, колегія суддів Вищого  господарського
суду  України  вважає,  що  оскаржувана  постанова  винесена   з
дотриманням  норм  матеріального  та  процесуального  права,   у
зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.
 
Керуючись  статтями  111-5,  111-7, 111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну  скаргу Дніпропетровського обласного відділення  Фонду
соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від 04.04.2005р. у справі № 12/140 залишити без змін.
 
Головуючий    О.С.Удовиченко
 
Судді         І.Ю. Панова
 
              О.В. Яценко