БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Крещенка А.М., суддів: при секретарі Пузиревського Є.Б., Шибко Л.В., Гладкіх Л.М., за участю прокурора захисника Гошовської Ю.М., ОСОБА_6, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2014 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз 18.06.2004 року за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 15.02.2008 року за відбуттям покарання,
встановила:
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 порушують питання про зміну вироку апеляційного суду в частині призначеного покарання.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 роки та покладено виконання обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він, 18.11.2010 року, приблизно о 16 год. 25 хв., біля третього під'їзду будинку № 8-а по вул. Чудновського в м. Києві незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 600 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн, масою 0,022 г;
13.06.2011 року, приблизно о 20 год. 00 хв., біля під'їзду будинку № 21/9 по вул. Будівельників в м. Києві, ОСОБА_7 повторно незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 240 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований), масою 0,117 г., який він раніше незаконно придбав та зберігав з метою збуту;
18.08.2011 року, приблизно о 10 год. 20 хв., поблизу будинку № 13 по бульвару Верховної Ради в м. Києві, ОСОБА_7 повторно незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 240 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (апетильований), масою 0,151 г;
18.08.2011 року, приблизно о 11 год. 30 хв., поблизу будинку № 22/11 по вул. Будівельників в м. Києві при поверхневому огляді у ОСОБА_7 працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (апетильований), масою 0,410 г, який він повторно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасовано і в цій частині постановлено новий вирок, яким ОСОБА_7 визнано винним та призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Засуджений та захисник, обґрунтовуючи прохання про зміну вироку апеляційного суду, вказують на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Просять застосувати до засудженого положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав доводи касаційних скарг, пояснення прокурора на заперечення касаційних скарг, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційних скарг засудженого та його захисника про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання тяжкості кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_7 та його особі внаслідок суворості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки апеляційного суду щодо призначеного ОСОБА_7 покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначені ОСОБА_7 покарання апеляційний суд, у відповідності до зазначеної норми закону, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання, та конкретні обставини скоєння кримінальних правопорушень.
Так, апеляційний суд правильно зазначив у своєму вироку, що суд першої інстанції, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, не врахував належним чином тяжкість вчинених злочинів, один з яких є тяжким злочином, дані про особу засудженого, який схильний до скоєння умисних злочинів, повторно вчинив умисні злочини, що свідчить про небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення.
Врахувавши, зазначені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішення місцевого суду про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому, правильно скасувавши вирок у цій частині, постановив свій вирок, яким призначив реальне відбуття покарання.
Зазначені у касаційних скаргах обставини, які пом'якшують покарання, були враховані судами при призначенні покарання та ОСОБА_7 призначено покарання за сукупністю злочинів у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.2 ст. 307 КК України в редакції Закону від 5 квітня 2001 року.
Отже, покарання засудженому ОСОБА_7 призначено апеляційним судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Вирок апеляційної інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 420 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг та зміни вироку апеляційного суду і застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК України.
Підстав для зміни оскаржуваного вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, як про це йдеться у касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 434- 439 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Вирок Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та його захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
С у д д і: А.М. Крещенко Є.Б. Пузиревський Л.В. Шибко